"Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання"

     
 Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але навчити її обходитися без нашої допомоги?

 Комусь з дітей потрібно всього тиждень-другий, комусь — декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі є декілька етапів.

Перший етап — ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй бракує. Чи відсутні у неї неправильні способи, звички в роботі? Допомагаєте в організації діяльності та позбавленні від неправильних способів дії.

Другий етап. Частину роботи дитина уже виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть із нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте певний значок, наприклад, знак оклику або смайлик. Через певний час ви разом із дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно з’ясуйте, що перешкоджало. Навчіть дитину звертатися за допомогою, якщо вона відчуває конкретні утруднення. Головне на цьому етапі — дитина зрозуміє, що вона може працювати самостійно, і впорається зі своїми труднощами.

Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви перебуваєте неподалік, займаєтеся своїми справами. Але за потреби готові прийти на допомогу. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу — дитина переконується, що вона вже дуже багато що може зробити самостійно, але ви завжди її підтримаєте.

Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу триватиме виконання певного завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або піскового. Ви в цей час можете бути відсутніми вдома або перебувати в іншій кімнаті. Сенс цього етапу — дитина прагне подолати всі труднощі самостійно. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви лише перевіряєте зроблене і хвалите дитину за роботу. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.

Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил?

А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався...»)? На надолужування невивченого вночі перед контрольною? Що вимагати від дитини, якщо самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?