Усі ми читали статті про негативну дію стресу на організм, дивились передачі про «тихого вбивцю» та скаржилися друзям і членам сім'ї на те, як багато стресових факторів у нашому житті. Хоча ми знаємо, що в дорослих людей стресовий стан може призвести до серйозних захворювань, таких як виразка й гіпертонія, ми не пов'язуємо ці недуги з дітьми. Однак дослідження показують, що діти, які перебувають у стані хронічного стресу, страждають від нього нітрохи не менше – вони піддаються ризику суттєвих когнітивних порушень, оскільки їхній мозок ще не повністю розвинений.
Стара реакція на нові проблеми
Для того щоб отримати уявлення про те, з чим доводиться зіштовхуватись нашим дітям, корисно розібратись у фізіологічному впливі стресів на головний мозок. Коли дитина перебуває у стресовому стані, гіпоталамус (відділ у проміжному мозку) виділяє гормон, який спрямовується в гіпофіз. Гіпофіз виробляє інший гормон, який по кровоносній системі потрапляє в наднирники. Наднирники синтезують адреналін і кортизол. Адреналін прискорює серцебиття дитини й підвищує артеріальний тиск. Кортизол підвищує рівень цукру у крові, збільшує м'язову силу, ефективність запам'ятовування й підвищує поріг больової чутливості.
То що ж тут поганого, спитаєте ви? Хіба висока ефективність пам'яті й підвищений больовий поріг не допомагають дітям учитися швидше та краще? Зовсім ні. Наша реакція на стрес «бий, біжи або замри» призначена для критичних ситуацій життя або смерті, в яких рахунок іде на секунди. На жаль, сучасні проблеми й завдання, – яскравим прикладом яких є одинадцятирічне навчання у школі, – не вирішуються так швидко. Вони вимагають довгострокового зосередження та психологічної стійкості – тих якостей, які стрес може дестабілізувати.
Чи відчуває дитина хронічний стрес?
Що відбувається, коли мозок знаходиться у стані стресу (не протягом кількох секунд, а рік за роком)? Стресові гормони поступово накопичуються в організмі. Дослідження показують, що кортизол, зокрема, пошкоджує мозок, якщо затримується в ньому на тривалий строк. Коли лабораторним щурам протягом кількох тижнів робили ін'єкції щурячого кортизолу, він убивав клітини мозку в їх гіпоталамусі, залишаючи тварин у стані депресії, тривоги, страху, незрілими, надмірно вимогливими й не здатними навчатися нових моделей поведінки (наприклад, зацикленими на «щурячій метушні»).
Хронічний стрес впливає на мозок ще й іншими способами
Учені перераховують кілька видів порушень функціонування мозку, що піддається впливу хронічного стресу: нейрони гіпокампу припиняють функціонувати належним чином, роз'єднуються нейронні мережі, сповільнюється вироблення нових нейронів. Простіше кажучи, мозку під впливом хронічного стресу складно засвоювати новий матеріал і зберігати його в пам'яті.
Одне з досліджень довело, що довгостроковий стрес висушує дендрити гіпокампу (відростки нервових клітин, що сприймають сигнали від інших нейронів), скорочує їх довжину й кількість відгалужень. Дендрити прокладають шлях до мозку новим знанням, а пошкодження гіпокампу (ключової ділянки для функціонування пам'яті) призводить безпосередньо до порушень здатності до навчання.
Як різні види стресу впливають на дитину
Нічого з перерахованого вище не приносить користі мозку дорослої людини, але мозок дитини з її мільйонами дендритів, який швидко розвивається, особливо потерпає від руйнівної дії кортизолу. Численні дослідження показали, що діти, які піддаються впливу екстремальних стресових ситуацій, таких як домашнє насильство або тілесні покарання, мають більш низький IQ, ніж діти, які не піддаються впливу емоційних травм.
Але нові дослідження виявили, що не тільки екстремальні види стресу можуть впливати на здатність дітей учитись і думати. Учені дійшли висновку, що діти, які піддаються впливу «побутового хаосу», мають більш низький IQ й більш високий рівень поведінкових проблем. Також було виявлено, що діти, які чули словесні образи від матерів, гірше володіють мовою й мають менше білої речовини в мозку. (Біла речовина впливає на навчання, координуючи зв'язки між різними ділянками мозку.)
Стрес: ним можна заразитися
Чи достатньо батькам утримувати дім у порядку, уникати шльопання дітей (та інших тілесних покарань), утримуватись від словесних образ, щоби скоротити кількість стрес-факторів? Це, звісно, бажано, але експерти припускають, що всього перерахованого може бути не достатньо, щоб захистити дітей від порушень роботи мозку, пов'язаних зі стресами вдома. Рівень стресу батьків може впливати на когнітивні здібності дітей, тому внутрішнє напруження «заразне». Учені стверджують, що в екстремальних умовах стрес батьків може послабити розвиток мозку дитини.
Емоційна стабільність удома є найістотнішим чинником, що визначає успіх у навчанні. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вступила в найпрестижніший ВНЗ, йдіть додому та проявляйте любов до свого чоловіка.
Батьки можуть робити все можливе, щоб захистити своїх дітей від стресів, але іноді життєві обставини й повороти долі роблять стреси неминучими. На щастя, фахівці вважають, що батькам не треба поміщати дітей у кокон, позбавлений будь-яких стресів.
Чи можна лікувати стрес іншим стресом?
Не всі види стресу погані. Сам процес навчання – це теж стрес для мозку, але він здатний бути позитивним і підтримувати здоровий розвиток нейронів та утворення синапсів. Учені радять батькам піддавати дітей впливу «правильних» видів стресу та вчити їх справлятися з потенційно шкідливими видами.
Важливо також зазначити, що негативний вплив на мозок дітей, викликаний стресом, може бути не постійним. Вплив стресу це швидше не «пошкодження мозку», а явище зворотне або виліковне.
Потужна протиотрута
Як же все-таки ефективно боротися зі стресом? Усі експерти одностайні в одному. Фізичні вправи – це чудові ліки. Дослідження виявили, що фізична активність стимулює розвиток гіпокампу, а групові вправи (такі командні види спорту, як футбол, ігри-перегони) сприяють росту нейронів.
Фізичні вправи – це краще, що можуть робити діти для боротьби зі стресом. Заняття спортом сприяють росту нових нейронів, витривалості та стійкості до психологічних травм і стресів. Систематична фізична активність – один зі способів підвищення стійкості до стресів. У цілому, фізичні вправи в усіх їх незліченних формах залишаються найефективнішим засобом для зняття внутрішньої напруги.
Немає коментарів:
Дописати коментар