Вірші про маму

Марія Пономаренко

ЯКЩО ГОВОРИТИ МІЖ НАМИ

Якщо говорити 

Між нами,

То все починається 

З мами.

І казочка перша 

У світі,

І сонячна подорож 

В літо.

Найперші легенькі 

Сніжинки 

І сяюче диво — 

Ялинка.

Від мами — і літери, 

Й слово,

І зроблена разом 

Обнова...

Якщо говорити 

Між нами,

То все починається 

З мами.

* * *

Тетяна Винник

Моя матуся 

Матусю моя рiдненька,

Риси твого обличчя

Я збережу в обличi своїм.

Матусю моя найкраща,

Всi твої вмiння й таланти

Я зебережу у руках своїх.

Матусю моя найдобрiша,

Всi твої добрi справи

Я робитиму вслiд тобi.

Матусю моя наймилiша,

Всю твою вiру й любов

Я примножу у серцi своїм.

* * *

Оксана Кротюк

НАЙКРАЩА МАМА

У котика Мурчика мама кицюня, 

В цапочка рогатого мама козуня,

В лошати маленького мама конячка, 

А в цуцика, всім це відомо, собачка.

У кожного з них мама тільки одна, 

І в цілому світі найкраща вона.

За матеріалами: Оксана Кротюк. "Неслухняне левенятко". Київ, видавництво «Преса України», 2008 рік.

* * *

Михайло Трохим

ВПЕРШЕ

Я вперше побачив сонце — 

Воно дивилось на мене.

Я вперше побачив море — 

Безмежне, синьо-зелене.

Я вперше побачив гори, 

Загублені у віках.

Я вперше побачив світ 

На маминих милих руках...

* * *

Ярослава Шекера

СОНЕЧКО

В маминій долоні 

сонечко вовтузиться, 

сонечко з краплинками, 

з чорними зернинками. 

Видерлось на пальчик, 

усміхнулось сонечку, 

розгойдало крилечка — 

й полетіло в полечко, 

де квітчасті хвилечки.

А у полі зелено, 

а у полі сонячно, 

променями встелено 

сонячні стежки.

Сонце плине в небі, 

сонечко — між соняхів, 

мамині долоні згадує м’які.              

Марія Людкевич

БІЛЯ КОГО НАЙТЕПЛІШЕ

— Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле.
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.

— Біля ватри, — мовить тато, —
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни землі
На пташиному крилі.

— Біля пічки, — каже дід, —
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.

— У перині, — дума киця, —
І вуркочеться, і спиться, —
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.

— Біля мами, — кажуть діти, —
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.

* * *

Олеся Мамчич

МАТУСИНІ ОЧІ

На мене звернені очі:
Великі, карі, жіночі.
В своїй любові бездонні.
Магічні, як у Мадонни.
Добром налиті до краю.
Я з них наснагу черпаю.
За них я Богу молюся —
Кохані очі матусі.

* * *

Вадим Крищенко

ВИШИВАНКА

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
— На, вдягай, синочку.

В нитці — сонце золоте,
Пелюстки багряні.
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся.
Підійду і обійму
Я свою матусю.

* * *

Галина Манів

МАМИНА ЛЮБОВ

Вчитель мене хвалить,
бо учуся добре,
хлопці поважають,
тому що хоробрий.
Всі дівчата люблять,
бо не задираюсь,
бабусі на лавках —
бо чемно вітаюсь.
Тренер каже схвально:
“В спорті ти мастак”,
і лиш мама любить
мене просто так.

В щасливі години,
в години біди,
знаю, мене любить
матуся завжди.

* * *

Степан Андрійович

МАМУ ПОТРІБНО НЕ ТІЛЬКИ ЛЮБИТИ...

Ми мам своїх любим найдужче у світі!
Зі мною, звичайно, погодишся ти.
Та маму потрібно не тільки любити, —
Маму потрібно іще й берегти.

Ми мам своїх любим!.. А посуд не митий...
Та й в хаті згодилося б теж підмести...
А маму потрібно не тільки любити, —
Маму потрібно іще й берегти...

Щоб ласкою мами, як сонцем, зігріті,
Могли ми веселі й щасливі рости,
Нам маму потрібно не тільки любити, —
Маму потрібно іще й берегти!

* * *

Катерина Перелісна          

                                                                                               

УКЛОНЮСЯ!

Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.

І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.

Буду українка,
Як і ти, матусю,
І за ту науку
Я тобі вклонюся!

За матеріалами: "Моїй матусі". Двісті віршів для дітей. Упорядкування Галини Кирпи. Тернопіль, "Навчальна книга - Богдан", 2011.

* * *

Катерина Перелісна

ГАРНЕ СЛОВО

Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
- Мамо, кашки! – кашка є.
- Мамо, чаю! – вже наллє.
- Мамо, спатки! – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
- Мамо, ніжку зав'яжи!
- Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!

* * *

Анатолій Костецький

ПРО ЩО ВИСПІВУЄ СТРУМОК

Про  що  виспівує  струмок?
Про сонце золоте.
Про що співає колосок?
Про те, як він росте.
Про що виспівує земля?
Про неба синь і шир.
Про що співаєм ти і я?
Про маму і про мир!

За матеріалами: "Малятко". Збірка творів з журналу "Малятко". Упорядник Світлана Єфименко.  Київ, "Веселка", 1988.

* * *

Степан Олійник

НАШІ  МАМИ

Пам’ятаймо,  милі  діти,
Пам’ятаймо  завжди  з  вами,
Що  для  нас  у  всьому  світі
Найдорожчі  —  наші  мами!

Нам  —  маленьким  і  дорослим  —
Все  дають  вони  з  любов’ю:
Ніжне  серце,  світлий  розум,
Сили  нашому  здоров’ю.

Ми  в  житті  усі  сказали
Своє  перше  слово  —  ма-ма!
Скільки  б  ми  не  підростали,
А  любов  у  них  та  ж  сама.

Як  ставали  ми  на  ноги,
Перший  крок  наш  був  —  до  мами!
Радість  маєм  чи  тривогу  —
Серце  мами  завжди  з  нами.

Де  сини  її  та  дочки  —
Завжди  там  вона  думками.
Пишем  в  класі  ми  на  дошці
Наше  перше  слово  —  мама!

Найдорожчі  мамі  діти,
Дітям  мама  їх  —  так  само.
Треба  вчитись  і  робити
Так,  щоб  радувати  маму!

Пам’ятайте,  діти,  всюди
Вірну  мамину  науку.
У  ясне  життя  і  в  люди
Мама  вас  веде  за  руку!

А  як  вивчитесь  з  літами,
Вдячні  мамі  за  турботу,
І  поїдете  від  мами
В інший  край  десь  на  роботу,—

Хай  усі  запам’ятають:
І  листи,  і  телеграми
Шліть  туди,  де  їх  чекають,
Виглядають  ваші  мами!
(1953)

За матеріалами: Степан Олійник. "Весела книжечка". Художник В. Гливенко. Київ, видавництво "Молодь", 1950, стор. 36.